Ганімед — найбільший супутник у Сонячній системі. Він більший за Меркурій, масивніший за Плутон і, якби обертався навколо Сонця, а не Юпітера, ми без вагань назвали б його планетою.
Під крижаною корою завтовшки 150 км — солоний океан до 100 км завглибшки, утричі глибший за Маріанську западину. Води більше, ніж у всіх океанах Землі. Але структура складніша: моделі показують «клубний сендвіч» — шари льоду і рідини чергуються до скалистого ядра на глибині 800 км. Усе це тримає гравітація Юпітера — вона місить надра супутника, не даючи їм охолонути.
Найнеймовірніше — магнітне поле. Ганімед єдиний супутник із власною магнітосферою. Вона занурена в магнітосферу Юпітера — і на полюсах Ганімеда сяють полярні сяйва. Не на Землі — на супутнику іншої планети, за понад пів мільярда кілометрів від нас.
Поверхня — книга з двох епох. Темні рівнини вкриті кратерами віком чотири мільярди років. Поруч — яскраві смуги борозн і гребенів, сліди давньої тектоніки. Ганімед не просто лежав у заморозці. Він жив.
У грудні 2034 року зонд JUICE вийде на його орбіту — вперше апарат людства облетить не планету, а супутник іншої планети. Ми летимо не заради краєвидів. Ми летимо, щоб зазирнути під лід.
Ганімед нагадує: навіть у тіні Юпітера можна бути цілим світом.