Телескоп Джеймса Вебба сфотографував галактику NGC 5134 — спіраль, розташовану в сузір'ї Діви на відстані 65 мільйонів світлових років. Світло, яке Вебб зібрав для цього знімка, вирушило в дорогу невдовзі після того, як вимерли тиранозаври.
Два інструменти телескопа — камера NIRCam і прилад MIRI — фіксують різні типи інфрачервоного випромінювання. NIRCam показує зірки і зоряні скупчення, розсіяні вздовж спіральних рукавів. MIRI реєструє тепло від хмар пилу — зокрема, складних органічних молекул, що складаються з кільць вуглецевих атомів і дозволяють вивчати хімічні процеси в міжзоряному просторі.
Разом ці дані відтворюють безперервний цикл галактики. Газові хмари у спіральних рукавах — місця народження нових зірок. Коли зірки вмирають, частина газу повертається назад: масивні зірки — у катастрофічних вибухах наднових, що розкидають зоряний матеріал на сотні світлових років; зірки, подібні до Сонця, — м'якше, скидаючи зовнішні шари у простір на стадії червоного гіганта. Цей газ потім стає сировиною для нових зірок.
Детальне вивчення таких близьких галактик, як NGC 5134, дозволяє астрономам застосовувати отримані знання до галактик, розташованих надто далеко для прямих спостережень.