Обсерваторія IceCube в Антарктиді перевірила, чи супроводжуються гравітаційні хвилі спалахом високоенергетичних нейтрино. Значущого сигналу не знайшли, але кількість проаналізованих джерел майже подвоїли порівняно з усіма попередніми сеансами разом.
Гравітаційні хвилі народжуються при злитті чорних дір і нейтронних зір. Під час такого злиття очікується прискорення частинок, а разом із ним — народження нейтрино (майже безмасових частинок, які летять крізь простір, не відхиляючись і майже ні з чим не взаємодіючи). Саме тому нейтрино можна простежити до джерела й уточнити, звідки прийшла гравітаційна хвиля.
Детектори LIGO, Virgo та KAGRA фіксують гравітаційні хвилі й швидко сповіщають астрономів. Для сеансу O4a команда IceCube налаштувала автоматичний конвеєр, який приймає ці сповіщення, аналізує дані й розсилає результати спільноті. Це дало змогу відповідати на сигнали значно швидше, ніж у попередньому сеансі O3.
Використали два методи: аналіз максимальної правдоподібності для значущих сповіщень і баєсів аналіз, що враховує попередню інформацію про джерела. Найпомітніший збіг нейтрино й гравітаційної хвилі стосувався кандидата S231025a — нейтрино в межах ±500 секунд від моменту злиття наклали на карту ймовірного розташування джерела.
Швидша відповідь важлива для пошуку так званого третього посланця. Коли IceCube одразу вказує напрямок, інші телескопи звужують ділянку неба для пошуку електромагнітного відповідника. З майбутнім розширенням IceCube-Gen2 таких спільних спостережень має стати більше.